ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ ТА РОЛЬОВОЇ САМООЦІНКИ ЖІНОК, ЇХ ВПЛИВ НА СТОСУНКИ В СІМЕЙНІЙ СИСТЕМІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.12

Ключові слова:

загальна самооцінка, рольова самооцінка, роль матері, роль жінки, роль дружини, роль доньки, рівень близькості – відчуженості, сімейна система

Анотація

У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку загальної та рольової самооцінки, а також їхнього впливу на стосунки в сімейній системі в дорослості в жінок. Загальна самооцінка тлумачиться як системне утворення особистості, яке виконує функції оцінки і формування емоційно-ціннісного ставлення особистості до себе, своїх якостей і можливостей, становища серед інших людей тощо. Рольова самооцінка в дослідженні трактується як оцінка людиною своїх якостей, характеристик як суб’єкта виконання певної соціальної ролі, зокрема ролі жінки, дружини, матері, доньки. Виявлено, що більшість респондентів мають завищену загальну самооцінку за невротичним типом, майже третина – адекватний рівень загальної самооцінки, тоді як найменша частина досліджуваних жінок мають занижену та занижену за невротичним типом самооцінку. Визначено, що середнє значення жіночої самооцінки ролей «жінка», «дружина», «матір», «донька» належить до середнього рівня вияву. Найвище досліджувані оцінюють себе в ролях дружини та жінки, менше – у ролях матері та доньки. Виявлено, що найбільш значущими ролями для досліджуваних є ролі матері та жінки, а найменш значущою – доньки. Припускаємо, що це пов’язано з актуальністю виконуваної ролі на даному віковому етапі. Найбільш компетентними жінки вважають себе в ролях дружини, жінки, лише потім – матері, аналогічна тенденція простежується і щодо задоволеності виконанням цих ролей. Встановлено, що показники загальної самооцінки статистично значущо позитивно корелюють із показниками рольової самооцінки, зокрема з показниками ролей «жінка», «дружина», «донька». Показник загальної самооцінки статистично значущо негативно корелює зі значущістю ролі жінки. Отже, виявлена така взаємозалежність: що вищі показники загальної самооцінки, то вищі показники рольової самооцінки, і навпаки. Впливом на рольову самооцінку жінок можемо вплинути на їхній рівень загальної самооцінки. Виявлено, що достатній рівень близькості більшою мірою мають жінки з адекватною самооцінкою та завищеною за невротичним типом. Тоді як більшість жінок, які мають співзалежні стосунки, мають завищену загальну самооцінку за невротичним типом, меншу частину становлять жінки із заниженою та заниженою за невротичним типом загальною самооцінкою.

Посилання

Бендас Т. Гендерная психология. Санкт-Петербург, 2005. 232 с.

Молчанова О. Самооценка: Теоретические проблемы и эмпирические исследования. Москва : Флинта, 2016. 392 с.

Никиреева Е. Нахождение количественного выражения уровня самооценки (по С.А. Будасси). Психологические особенности направленности личности. Москва, 2007.

Румянцева Т. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре. Санкт-Петербург : Речь, 2006. 176 с.

Русина С. Социальный и психологический аспекты генезиса ролевой самооценки студента. Мир науки, культуры, образования. 2015. № 4. С. 187–189.

Терешонок Т., Айснер Л. Особенности самооценки женщин среднего возраста с разным социальным статусом. Социально-экономический и гуманитарный журнал Красноярского государственного аграрного университета. 2016. № 4. С. 173–190.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-01