ПСИХОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОЛІТИЧНОЇ КОНФЛІКТНОСТІ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.11Ключові слова:
політична конфліктність, молодь, політичний радикалізм, протестний потенціал, мотивація, молодіжна політикаАнотація
У статті розглянуті психологічні концепції дослідження особливостей політичної конфліктності молоді. Визначено, що останнім часом в українському суспільстві спостерігається тенденція до зростання аполітичності сучасної молоді, якій притаманні ідеологічна невизначеність, політичний нігілізм та розмитість політичної ідентичності, що зумовило поширеність у молодіжному середовищі прагматично-гедоністичних та егоцентричних світоглядних настанов, що призводить до виникнення абсентеїстських тенденцій та тотального зменшення політичної участі молоді в житті країни. З’ясовано, що через надзвичайну сензитивність молоді до різноманітних суспільно-політичних негараздів, завдяки її підвищеній емоційній лабільності, збудливості та потенційний агресивності, ця соціальна група уособлює в собі потужний опозиційний ресурс, який може бути несподівано актуалізований у вигляді жорсткої агресивної протестної поведінки. Акцентовано актуалізацію протестної активності молодих людей. Визначено, що на психологічному рівні головними предиспозиціями політичної конфліктності молоді є фрустрація головних життєвих потреб, дихотомічний тип мислення, підвищена агресивність, схильність до підвищеної образливості та роздратування, надмірна емоційність та імпульсивність. Усе це у своїй сукупності зумовлює підвищену політичну конфліктність молоді, адже саме сукупність емоційних та ідентифікаційно-ідеологічних мотивів визначає готовність людини до тривалої участі у відповідних протестних акціях та заходах. Сформовано висновки, у яких зазначено, що головним завданням молодіжної політики має бути налагодження дієвої співпраці з молодіжними організаціями, забезпечення їхньої безпосередньої участі у процесах політичної взаємодії й ухваленні важливих політичних рішень, окрім того, забезпечення молодих людей комплексом відповідних гарантій стосовно прав та свобод у галузі професійної самореалізації, а також перебудова системи політичної освіти в напрямі розвитку політичної толерантності та профілактики екстремістських тенденцій серед представників сучасної української молоді.
Посилання
Данильян О. Місце та функції конфліктів у трансформаційний період розвитку суспільства. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2014. № 2 (21). С. 5– 12.
Жекало Г. Природа та сутність політичного конфлікту. Грані : науково-теоретичний та громадсько-політичний альманах / редкол. : С. Квітка (гол. ред.) та ін. Дніпропетровськ : Грані, 2015. № 3 (119). С. 45–49.
Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти / за ред. Е. Лібанової. Київ : Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М.В. Птухи НАН України, 2010. 248 с.
Орлова З. Молодежная субкультура: особенности и парадоксы. Вестник Нижегородского университета имени Н.И. Лобачевского. Серия «Социальные науки». 2011. № 2 (22). С. 102–108.
Становище студентської молоді України: результати соціологічного дослідження (грудень 2008 р.). URL: http://gurt.org.ua/news/events/1476/.
Украинская молодежь готова к эмиграции. URL: http://news.liga.net/news/society/524388-ukrainskayamolodezh-gotova-k-.
Участь молоді в суспільному житті: досвід, можливості, бар’єри : щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2011 р.) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державна служба молоді та спорту України. Київ : Б. в., 2012. С. 67.