ДОВІРА ДО ЛЮДЕЙ ТА ЇЇ ПРОЯВ У МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.9

Ключові слова:

довіра, упевненість у собі, міжособистісна взаємодія, емпатійні здібності, форми поведінки, міжособистісні відносини

Анотація

У статті представлені результати емпіричного дослідження характеру міжособистісної взаємодії осіб із високою довірою до людей. Для перевірки гіпотези про те, що довіра до людей проявляється в певних формах поведінки індивіда в міжособистісній взаємодії, аналіз результатів дослідження складався із трьох послідовних кроків. По-перше, це визначення точності та варіативності показника, який характеризує довіру, а також з’ясування загальних тенденцій її прояву в сучасної молоді. По-друге, встановлення характеру взаємозв’язків між цим показником та різними формами поведінки в міжособистісній взаємодії. По-третє, порівняння груп досліджуваних із високими та невисокими значеннями віри в людей. У результаті аналізу індивідуальних даних та первинних статистик показано, що більшість представників студентської молоді абсолютно не довіряють людям, з підозрою сприймають нові ідеї, переконані, що ці пропозиції передусім висунуті на користь співрозмовникові, а отже, не варто очікувати на позитивний результат для себе. Лише третина досліджуваних повністю або частково висловлюють віру в те, що більшості людей можна довіряти, оскільки ті прагнуть бути чесними та діють суто з альтруїстичних спонукань. Встановлено у процесі кореляційного аналізу, що довіра до людей прямо пов’язана з упевненістю, ініціативністю, соціальною сміливістю, емпатією, схильністю до компромісу або уникнення під час конфлікту, з відданням переваги доброзичливим стосункам із людьми, а також від’ємно корелює з конкуренцією та співпрацею в конфлікті, підозрілим ставленням до людей. Виявлено шляхом порівняння груп досліджуваних із вірою в людей та недовірою, що довірливі люди більш здатні до ухвалення рішень у складних ситуаціях, під час вибору певної альтернативи поведінки є сміливішими через позитивну оцінку власного потенціалу, більшою мірою виявляють емоційну чуйність до переживань партнерів по взаємодії, краще розуміють мотиви їхньої поведінки, прагнуть частіше бути серед людей, створювати теплі, емоційно значущі відносини, налаштовані на встановлення доброзичливих стосунків, не розчаровані в людях, а тому не виявляють підозрілості, схильні виробляти компромісні рішення або загалом ухилятись від конфлікту.

Посилання

Бондаревская И.О., Михайленко В. А. Психологический анализ доверия освещению проблем мигрантов новостными медиа. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Вип. 6. С. 15–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_012_2018_7_4 (дата звернення: 01.10.2021).

Кривич Я.М., Буряк А.В., Артеменко О.С. Міжособистісна довіра як фактор суспільної довіри до фінансового сектору. Стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку в умовах інституційних перетворень глобального середовища : матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 28–29 вересня 2018 р. Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2018. С. 248–250. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstreamdownload/123456789/71756/3/Krivich_Buriak_Artemenko_dovira.pdf (дата звернення: 04.10.2021).

Почебут Л.Г., Гуриева С.Д., Чикер В.А. Прогностическая модель социально-психологических факторов укрепления доверия в организации. Социальная психология и общество. 2018. Т. 9. № 1. С. 22–42. DOI: 10.17759/sps.2018090103.

Скрипкина П.Т. Психология доверия. Москва : Академия, 2000. 264 с.

Чуйко Г.В., Чаплак Я.В. Міжособистісна довіра як передумова партнерських стосунків між людьми. Психологічний часопис / за ред. С.Д. Максименка. Київ : Інститут психології ім. Г.С. Костюка, 2020. № 1. Вип. 6. С. 29–39. DOI: 10.31108/1.2020.6.1.

Шевченко Н.Ф., Цигика О.Є. Аналіз явища довіри в різних напрямах наукового знання. Проблеми сучасної психології. 2017. № 1. С. 95–100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2017_1_19 (дата звернення: 05.10.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-01