ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ЧИННИК НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.5Ключові слова:
цифрове публічне управління, загрози, електронна демократія, кібербезпека, національна стійкість, національні інтереси, стратегічні комунікації, цифрова трансформація, інформаційна безпекаАнотація
Стаття присвячена аналізу ролі цифровізації публічного управління у зміцненні національної безпеки України, особливо у контексті протистояння гібридним загрозам. Автори обґрунтовують тезу, що цифрові інструменти є ключовим фактором стійкості держави в умовах сучасних викликів, зокрема інформаційної війни, дезінформації, кібератак та спроб дестабілізації політичної системи.На основі аналізу міжнародного досвіду окреслено ефективні цифрові практики, що поєднують елементи прозорого управління, кібербезпеки, електронної демократії та стратегічної комунікації. Увагу приділено українському контексту – розвитку екосистеми «Дія», інтеграції цифрових сервісів, проблемам цифрової довіри та кіберопору. Стаття пропонує напрямки адаптації успішних міжнародних моделей до українських реалій з урахуванням політичних, технологічних та безпекових викликів. У підсумку автори підкреслюють важливість формування цифрової стійкості як нової парадигми публічного управління у XXI столітті. На основі вивчення міжнародних кейсів (Естонія, Ізраїль, Литва, Фінляндія) виокремлено найефективніші практики, що охоплюють такі напрями як побудова прозорих систем електронного урядування (наприклад, архітектура X-Road для захисту критично важливих даних, розвиток систем проактивного кіберзахисту та підвищення медіаграмотності населення.Детально аналізуються виклики, з якими стикається Україна на шляху цифрової трансформації: дефіцит кваліфікованих кадрів, необхідність удосконалення законодавчої бази, постійні кіберзагрози та інформаційні атаки, а також потреба інтеграції безпекового підходу «security by design» на всіх рівнях. Підкреслюється, що цифровізація має розглядатися не лише як засіб підвищення ефективності державного управління, а й як стратегічний компонент національної безпеки, здатний забезпечити функціонування держави в кризових умовах. Розглядається використання електронних послуг для підтримки внутрішньо переміщених осіб, реалізація програм компенсацій за зруйноване житло, а також сервіси документаційного супроводу. Стаття пропонує комплексну модель цифрової стійкості, що поєднує технічні, організаційні та соціальні аспекти. Автори обґрунтовують необхідність системного моніторингу ефективності цифрових рішень, проведення глибинних досліджень впливу цифрових сервісів на довіру громадян до влади та розробки методологій оцінки цифрової зрілости інституцій.
Посилання
Bondarchuk, V. I. (2023). Tsyfrova transformatsiia derzhavnoho upravlinnia v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Digital transformation of public administration in the context of Ukraine’s national security]. Public Administration and Management, (1), 45–56.
Hrytsenko, A. M. (2022). Elektronne uriaduvannia yak instrument protydii hibrydnym zahrozam [E-governance as a tool to counter hybrid threats]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, (72), 2, 132–137.
Kovalenko, S. V. (2024). Kiberbezpeka v systemi publichnoho upravlinnia: vyklyky ta perspektyvy [Cybersecurity in the public administration system: Challenges and prospects]. Public Administration: Theory and Practice, (2), 78–89.
Melnyk, O. P., & Prokopenko, L. O. (2023). Tsyfrova stiikist derzhavy: kontseptualni zasady ta instrumenty formuvannia [Digital resilience of the state: Conceptual foundations and formation tools]. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, (3), 60–71.
Ponomarenko, Yu. V. (2022). Rol tsyfrovykh tekhnolohii u zabezpechenni informatsiinoi bezpeky ta protydii dezinformatsii [The role of digital technologies in ensuring information security and countering disinformation]. Strategic Panorama, (4), 98–105.
Safronov, O. O., & Ivanov, P. R. (2021). Rozvytok elektronnoi demokratii yak chynnyk zmitsnennia natsionalnoi bezpeky [Development of e-democracy as a factor in strengthening national security].Law and Security, (2), 45–50.
Tkachenko, V. A. (2024). Tsyfrovizatsiia publichnykh posluh yak element natsionalnoi stiikosti [Digitalization of public services as an element of national resilience]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Public Administration, (1), 34–42.
Shevchenko, M. S. (2023). Upravlinnia ryzykamy v tsyfrovii ekosystemi derzhavy: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski realii [Risk management in the digital ecosystem of the state: International experience and Ukrainian realities]. Public Administration: Strategy and Tactics, (4), 23–34.
Yakovenko, L. I. (2022). Efektyvnist tsyfrovoho uriaduvannia v umovakh zovnishnikh zahroz [Effectiveness of digital governance under external threats]. Scientific Works of Petro Mohyla Black Sea State University. Series: Public Administration, 218(206), 112–120.
International trends in e-governance for national security: A comparative analysis. (2021). Journal of Public Administration and Governance, 11(3), 15–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.