КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню сутності та обсягу основних критеріїв, за якими можна було би оцінити соціальну політику на предмет її ефективності, а отже й на її спроможність бути реальною гарантією соціальної безпеки сучасної України. Встановлено, що в Україні відсутні стратегії (концепції), а також програмні документи, що містять конкретну мету і завдання забезпечення соціальної безпеки населення, що ускладнює процес встановлення конкретних критеріїв ефективності соціальної політики держави. Автором наголошується, що наразі є потреба в розробці та прийнятті таких актів, в яких мають бути окреслені, серед іншого: конкретні завдання реалізації соціальної функції держави (мають визначатись за суб’єктами, які забезпечують соціальну безпеку сучасної України); науково обґрунтовані, доцільні, передбачувані результати виконання зазначеного обов’язку; потенційні та реальні ризики досягнення цілей забезпечення соціальної безпеки держави адресатами зазначеного обов’язку. Встановлюється, що ключовими критеріями ефективності соціальної політики, як гарантії соціальної безпеки України, наразі є шість ознак ефективної соціальної політики. Перший критерій – доступність соціальної політики (як за колом осіб, так і за фактичними обставинами набуття та реалізації соціальних прав, а також захисту цих прав, коли вони порушуються). Другий – адекватність соціальної політики (соціальні послуги, допомоги та пільги, що надаються, є об’єктивно достатніми для задоволення соціальних потреб і вирішення проблем, пов’язаних із формуванням соціально небезпечного стану особи). Третій – справедливість соціальної політики (зокрема, різні групи населення можуть характеризуватись специфічними, особливими соціальними ризиками, а отже й потребами в соціальній сфері, які повинні обумовлювати пропорційний розподіл ресурсів в межах соціальної політики). Четвертий – послідовність соціальної політики (обумовлюється економічною життєздатністю, раціональним фіскальним управлінням і створенням стабільних джерел фінансування програм соціального захисту). У висновках до статті узагальнюються результати дослідження.