ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ-СИРІТ В СІМ’Ї: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Анотація

Автором досліджено ключові аспекти ефективного законодавчого регулювання у сфері усиновлення дітей-сиріт, акцентуючи увагу на важливості цілісного підходу. Визначені основні елементи, на яких має базуватися успішна стратегія, включають: міцне законодавче забезпечення, що відповідає міжнародним стандартам; прозорість та доступність процесу усиновлення; всеосяжну систему підтримки для дитини та сім’ї після усиновлення; а також належні механізми відповідальності та контролю. Висвітлюється необхідність створення системи, яка враховує інтереси та потреби дітей-сиріт та активно захищає їх права. Аналіз виділяє важливість створення сприятливих умов для розвитку дитини, які сприятимуть її фізичному, психологічному та емоційному розвитку в рамках прийомної сім’ї. Це включає не лише матеріальну підтримку, але й доступ до освіти та здоров’я. Окрім того, звертається увага на критичну роль систем звітності та відповідальності у процесі усиновлення, які забезпечують захист прав дитини й сприяють відкритості та прозорості процесу. Наголошено, що активне врахування думки дитини є центральним у процесі усиновлення, а система відгуків та скарг стає необхідним механізмом для моніторингу та покращення умов життя дитини після її прийому в сім’ю. З’ясовано, що важливість охоплює не лише матеріальну підтримку, але й забезпечення доступу до освіти та охорони здоров’я. Підкреслено, що важливість прозорих систем звітності та відповідальності, які гарантують права дитини та забезпечують відкритість процесу усиновлення. Відзначено роль дитячої участі та механізмів зворотного зв’язку. Пріоритет розробки чутливих, ефективних та спрямованих на потреби і інтереси дітей-сиріт систем усиновлення.