НАУКОВО-ІСТОРИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ЗАСАД ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.10

Ключові слова:

відповідальність, людина, особистість, розвиток, свобода, моральний вчинок, чеснота, совість, цінності, провина, колективна відповідальність, персональна відповідальність

Анотація

У статті висвітлюються результати науково-психологічного дослідження становлення засад проблеми відповідальності людини. Загострення актуальності проблеми відповідальності зумовлене глибиною кризи людського буття в умовах повномасштабної війни проти України. Російською федерацією знехтувані норми міжнародного права, прийняті домовленості як щодо мирного співіснування держав і народів, так і до норм ведення війни. Факти здійсненої жорстокості і злочини проти людяності акцентують питання колективної і особистісної відповідальності. Феномен відповідальності відзначає багатоаспектність і багатовекторність, що є наслідком складного характеру взаємин індивідів, націй, поколінь. Масштаби та форми відповідальності людини та людства в сучасних умовах потребують спеціального наукового дослідження. На основі аналізу історичних джерел виявлено, що в полі філософії ідея відповідальності рефлексована у взаємозв’язку із темою свободи (свободи волі, свободи дії, свободи вибору), обов’язку і провини. Зазначено, що відповідальність традиційно поширювалася на наслідки людської діяльності у найближчому майбутньому та у структурі морального вчинку мала статус результату чи наслідку. У сучасних наукових розвідках акцентовано екзистенційний характер відповідальності (відповідальний, тому що має бути), що визначає новий підхід до її розгляду – онтологічно-аксіологічний. Висвітлений принцип А. Швейцера цінності людини і благоговіння перед життям породжує безмежну, «найвищу», згідно автору, відповідальність за долю іншого життя, що стає «природною нормою». Посилення інтересу до психологічної складової зумовлене, зокрема клінічними і психоаналітичними дослідженнями, які доводять базовість саме психологічного фактору у феномені відповідальності.

Посилання

Jonas Н. Das Prinzip Verantwortung. Versuch einer Ethik ftlr die technologische Zivilisation. Frankfurt am Main, 1979. 400 р.

Аристотель. Нікомахова етика. Київ, 2002. 480 с.

Kant I. Metaphysische Anfangsgründe der Rechtslehre. Berlin, 1968. 230 р.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. Київ, 1994. 261 с.

Schweitzer А. Die Ehrfurcht vor dem Leben. München, 2007. 356 s

MacIntyre A. After Virtue: A Study in Moral Theory . New York, 2013. 333р.

Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Київ, 2022. 160 с.

Hieder F. Social perception and phenomenal causality. Psychological Review, 1944. Р. 358-374.

Piaget J. The moral judgement of the child. London, 1977. 399 p.

Kohlberg L. Stage and seguence: The cognitive-developmental approach to socialization. Chicago, 1969. 347-480 р.

Rotter J.-B. Social Learning and Clinical Psychology. New York, 1954. 466 p.

Коновальчук В. І. Творча особистість у просторі освіти. Умань, 2016. 393 с.

K. GenEthik: Probleme der Technisierung menschlicher Fortpflanzung. Reinbeck bei Hamburg, 1987. 314 s.

Lenk H. Ueber Verantwortungsbegriffe und das Verantwortungsproblem in der Technik. Stuttgart, 1993. S. 112-148.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-12