РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗАСАД КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ ЯК НАПРЯМ ПУБЛІЧНОУПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Вадим Георгійович Торчинюк
  • Ірина Валеріївна Юхно

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3.1

Ключові слова:

адміністрування, влада, держава, конституційний зміст, модернізація, публічне управління, публічноуправлінська діяльність реформування.

Анотація

Наголошено, що сучасний стан системи державної влади, наявні та потенційні виклики і загрози для функціонування системи державного управління окреслили нагальну потребу встановлення інституціонального змісту публічноуправлінської діяльності в умовах конституційного реформування. Інтегрованість завдання раціоналізації публічноуправлінської діяльності детермінована взаємовпливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Доведено, що публічноуправлінська діяльність являє собою систему відкритого типу, та передбачає: по-перше, впровадження інноваційної методики дослідження публічноуправлінських змін в умовах трансформації державної влади, встановлення індикаторів ефективності публічноуправлінської діяльності на всіх рівнях управління; розробку юридичних основ інституціоналізації публічноуправлінської діяльності; виділення соціального змісту, принципів, засад. Наведено визначення інституту як сукупності норм і моделей поведінки, що зберігаються в часі, задовольняють колективно значущим цілям. З позицій сучасного інституціоналізму наголошено на функціональних ознаках органу державної влади: створюється з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності; виконує діяльність, що характеризується чітко визначеною державою спрямованістю, цілями, завданнями та функціями, певним обсягом компетенції (прав і обов’язків); реалізує свою діяльність за допомогою визначених державою методів і форм; має певну організаційно-правову форму, внутрішню структуру і зовнішні зв’язки. На основі аналізу досвіду функціонування інституційних складових публічноуправлінської діяльності європейських країн вказано, що організаційно-правовий, конституційно-правовий та адміністративний аспекти публічноуправлінської діяльності є певною мірою залежними від форм державного правління та устрою, правової системи, національних традицій державного управління. Включення певного складника публічноуправлінської діяльності як окремого інституту суспільних відносин завжди корелюється із відповідним, домінуючим стандартом публічноуправлінської діяльності у політичній сфері, визначає основні правила та форми взаємодії у політичній сфері, й одночасно – має відповідати загальним регламентам системи публічного управління. Доведено, що публічно-правовий контекст сучасних інституціональних змін формує вимоги і умови публічноуправлінської трансформації на рівні національного комунікаційного поля, вирішення завдань державних реформ, посилення ролі держави на всіх рівнях вертикальноінтегрованої моделі публічноуправлінської діяльності. Разом з тим, інституціональні засади публічноуправлінської діяльності є залежними від структури реформування системи державного управління.

Посилання

Адміністративна реформа в Україні через призму досвіду Польщі. Режим доступу: http://politiko.ua/ blogpost52650. Назва з екрану.

Public management in the Central and Eastern European transition: Concepts and cases. Bratislava : NISPAcee, 2002. 504 p.

Баштанник В. В. Трансформація державного управління в контексті європейських інтеграційних процесів. Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2010. 390 с.

Драгомирецька Н.М. Концепції сталого розвитку: теоретико-історичний аспект. Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. праць ДРІДУ НАДУ. Випуск 1 (40), 2019. С. 6–12.

Кравченко С. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження. Київ : НАДУ, 2008. 296 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-05

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 ТЕОРІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ