ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ Й ПРИВАТНОПРАВОВІ АСПЕКТИ ІНСТИТУТУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.10Ключові слова:
списання безнадійної заборгованості, позовна давність, податковий облікАнотація
Стаття присвячена науковому дослідженню актуального питання про відмінності й спільні риси такого мате- ріально-правового інституту, як позовна давність у відносинах, що регулюються нормами приватного (цивільного) й публічного (податкового) права. Зроблений порівняльний аналіз юридичних механізмів, які опосередковують порядок і момент виникнення в особи права на позов, і часу виникнення та відбиття в податковому обліку дебіторської (кре- диторської) заборгованості. Установлено, що дати виникнення обліковуваної підприємством заборгованості й дати початку перебігу позовної давності не збігаються, не збігаються також між собою і встановлені податковим зако- нодавством терміни виникнення дебіторської та кредиторської заборгованостей: в основу обліку дебіторської (кре- диторської) заборгованості в податковому законодавстві покладено момент фактичного виконання обов’язку, в той час, як перебіг позовної давності пов’язаний із моментом порушення права. Також з’ясоване питання про сутнісну від- мінність таких правових явищ, як сплив позовної давності й визнання заборгованості безнадійною. Установлено, що позовна давність визначає лише час для звернення до суду з вимогою про примусове виконання боржником охоронного обов’язку, вона не впливає на фізичне погашення зобов’язання, просто у випадку пропуску давнісного строку обов’язок вже не може бути виконаним за допомогою державного юрисдикційного органу. Якщо він не виконується добровіль- но, може йтися про незаконне збагачення боржника, отже, від моменту спливу позовної давності в нього виникнуть додаткові податкові обов’язки: коли кредиторська заборгованість за отриманий, але не сплачений товар стане без- надійною, з податкового боку вона трансформується в безповоротну фінансову допомогу. Отже, можна зробити висновок про те, що помилковим є припущення, за яким строки, запроваджені законодавцем у податковому праві, визначають темпоральні кордони існування суб’єктивних прав та обов’язків суб’єктів підприємницької діяльності.
Посилання
Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право. Київ : Юрінком Інтер, 2003. 512 с.
Семыкина Л.М. Сравнительная характеристика классификации и оценки обязательств, используемых в системах российских и международных стандартов. Научный результат. Серия «Экономические исследования». 2014. № 1. С. 61–69.
Корецкий С.И. Краткое руководство по бухгалтерии. Москва : Сирин, 1925. 320 c.
Сук Л.К. Облік розрахунків з покупцями. Бухгалтерія в сільському господарстві. 2010. № 23. С. 39–44.
Докийчук К.Л., Жаркова О.А. Исковая давность и налогообложение. Бізнес. 2004. № 14. С. 53–57.
Бірюкова О.А. Умови виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. 2012. № 2 (58). С. 250–254. URL: vistnic.stu.cn.ua/index.pl?task=arcl&l.
Пархоменко В.М. Розрахунки з покупцями та замовниками: обліковий аспект. Вісник ЖДТУ: економічні науки. 2012. № 3 (61). С. 143–145.
Дем’яненко А.В. Теоретичні підходи до трактування категорії дебіторської заборгованості науковцями. Актуальні проблеми ефективного соціально-економічного розвитку України: пошук молодих : Збірник наукових праць IV всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця, 2015. С. 110–116.
Панченко І.О. Відображення у податковому обліку платника податку сум заборгованості по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності. Економіка. Фінанси. Право. 2000. № 4. С. 30–33.
Музика В.Г. Роль строків у податковому праві. Підприємництво, господарство і право. 2005. № 10. С. 117–120.
