ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ РИЗИКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ МІНІМІЗАЦІЇ

Анотація

У статті досліджуються інформаційно-комунікаційні ризики у системі публічного управління України в умовах цифрової трансформації та воєнного стану. Акцентовано увагу на тому, що ефективність державного управління значною мірою залежить від якості комунікації як всередині державних структур, так і між органами влади та громадськістю. Водночас розширення цифрових технологій та збільшення інформаційних потоків спричиняє появу нових загроз, зокрема: кібератак, поширення дезінформації, маніпулятивних наративів та низького рівня медіаграмотності населення. Підтверджено, що зростання кількості кіберінцидентів та інформаційних атак на державні інституції безпосередньо впливає на ефективність управлінських процесів. Виявлено, що у 2024 році кількість зафіксованих кібератак на державні органи України зросла на 69,8% порівняно з попереднім роком. Одночасно значно збільшилися фінансові втрати громадян через кіберзлочинність, що свідчить про необхідність посилення інформаційної безпеки на всіх рівнях державного управління. У статті розглянуто основні види інформаційно-комунікаційних ризиків у публічному управлінні: технологічні ризики; організаційні ризики; когнітивні ризики; юридичні ризики; соціальні ризики. З метою мінімізації цих загроз запропоновано комплексний підхід, що включає такі напрями: розвиток кібербезпеки державних інформаційних систем та посизахисту персональних даних; стандартизація комунікацій у державному управлінні для підвищення ефективності інформаційного обміну; протидія дезінформації шляхом запровадження інструментів автоматичного виявлення фейкових новин і підвищення рівня медіаграмотності населення; впровадження кризових комунікацій для оперативного реагування на інформаційні атаки та підтримки довіри громадян до державних інституцій; розробка законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення інформаційної безпеки та регулювання відповідальності за поширення маніпулятивної інформації.