КОЛІЗІЙНІ ПИТАННЯ ОФОРМЛЕННЯ ШЛЮБУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу правового регулювання шлюбів за участю іноземного елемента. Дослідники пропонують визначення цивільного та релігійного шлюбу, поділ держав на три групи: ті, які визнають лише цивільні шлюби, тільки релігійні, або обидві форми. Дослідження охоплює формальні та матеріальні умови укладення шлюбу в Україні та за кордоном, їх правову природу і застосування в контексті міжнародного приватного права. Окрема увага приділяється колізійно-правовому регулюванню, що здійснюється на трьох рівнях: міжнародні конвенції, двосторонні договори України та національне законодавство. Аналізуються два основні міжнародні документи: Конвенція ООН про згоду на одруження, шлюбний вік і реєстрацію шлюбу 1962 року (м. Нью-Йорк) та Конвенція про укладення та визнання дійсності шлюбів 1978 року (м. Гаага), до яких Україна не приєдналася. Конвенції визначають основні колізійні прив’язки для регулювання умов укладення шлюбу: lex loci celebrationis, lex nationalis та lex domicilii, що сприяє усуненню правових колізій. Досліджено двосторонні угоди України з низкою держав, у яких також застосовуються зазначені колізійні прив’язки. Особливості національного законодавства України розглядаються через норми Сімейного кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право». Висвітлено імперативний характер норм, що регулюють укладення шлюбу, де сторони не мають права обирати законодавство, яке регулює шлюб. У висновках статті наголошено на трирівневому колізійно-правовому регулюванні укладення шлюбу, а також способах колізійного регулювання шлюбу на основі використання колізійних прив’язок. Крім того, звертається увага на важливість адаптації українського законодавства до європейських стандартів, зокрема через ратифікацію ключових міжнародних конвенцій у сфері шлюбних відносин.