ПОРЯДОК СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМ КРИМІНАЛЬНИМ СУДОМ

Анотація

У статті досліджуються передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України та Римським статутом Міжнародного кримінального суду форми та процедури співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом. Обґрунтовується твердження, що після ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, з метою усунення правових перешкод та створення належних умов для повноцінного співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом на постійній основі необхідним є гармонізація національного законодавства України до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка повинна мати комплексний характер та супроводжуватись відповідними змінами до матеріального та процесуального права. Наголошується, що в основі діяльності Міжнародного кримінального суду лежить принцип комплементарності, відповідно до якого Міжнародний кримінальний суд не замінює національні судові органи, а лише доповнює національну систему кримінального правосуддя. Доводиться теза, що основна функціональна спрямованість діяльності Міжнародного кримінального суду – це підсилення національної спроможності України щодо здійснення розслідування, судового розгляду найтяжчих міжнародних злочинів та виконання рішень Міжнародного кримінального суду. Звертається увага, на те що співробітництво центральних органів України з Міжнародним кримінальним судом здійснюється у порядку та з урахуванням особливостей, передбачених розділом ІХ2 КПК «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом». Норми цього розділу детально регламентують порядок та особливості взаємодії правоохоронних та судових органів України з Міжнародним кримінальним судом у питаннях здійснення розслідування, судового розгляду та виконання рішень Міжнародного кримінального суду. Зазначаються конкретні форми та процедури співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом. Доводиться теза, що форми та процедури співробітництва є різними але взаємопов’язаними поняттями.