НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І БЕЗСТОРОННІСТЬ СУДУ У ПЛОЩИНІ КОМПЛЕКСНОЇ НЕОБХІДНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

Нехтування принципами незалежності та безсторонності суду мають негативні наслідки у політичній, економічній, соціально-психологічній, організаційній сферах, служать руйнуванню засад демократії та верховенства права в Україні. У свою чергу це сприяє порушенню балансу системи стримувань та противаг, що може призвести до узурпації влади, необґрунтованого розширення повноважень окремих органів державної влади чи посадових осіб. Незалежна судова влада є ключовою умовою утвердження справедливості, рівності усіх перед законом, включно з політиками, які приймають закони. Саме тому важливо, щоб судова влада була вільною від неправомірного впливу при прийнятті ними рішень. Метою статті є аналіз незалежності суду та його безсторонності у площині комплексної необхідності реалізації ідеї справедливості. У статті встановлено, що незалежність і безсторонність судів не є тотожними поняттями, але нерозривно між собою пов’язані, оскільки залежний суд не може бути безстороннім, так само як незалежний суд бути упередженим. Показником незалежності і безсторонності є звершення справедливості. Безсторонність включає емоційне навантаження і звільнитися від нього означало б звільнення від правосвідомості. Хоча історично суддівство вважається неемоційним видом діяльності, і використання правових норм виключають почуття та емоції. Однак, емоції притаманні природній поведінці людини і вбудовані у соціальну взаємодію. Визначено, що судді повинні усвідомлювати свою емоційність та її здатність здійснювати вплив на їх рішення. Вони повинні безперервно вчитися керувати нею та взаємодіяти зі своїми реакціями на емоційні подразники. Тривожні чи неприємні емоційні реакції є неминучими. А безсторонність суду має означати його діяльність виключно на основі чинного законодавства, враховуючи принцип верховенства права, на підставі професійних знань і власної правосвідомості, виключаючи будь-який сторонній вплив і підконтрольність задля утвердження ідеалів справедливості. Також у статті встановлено, що формування суддівського корпусу з представників різних суспільних прошарків не є самоціллю суддівської системи. Однак важливо, щоб суд відображав інтереси різних груп, що буде сприяти породженню довіри суспільства у можливість досягнення справедливості.