ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ОСНОВІ КОНЦЕПТУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті здійснено системне дослідження формування концептуальних засад удосконалення механізмів держав- ного управління сталим розвитком регіонів в умовах глобалізації як напрям формування сучасної парадигми публічного управління. На цій основі систематизовано принципи розробки та функціонування комплексного механізму державного управління на регіональному рівні, що характеризує рівень здатності системи публічного управління не лише функці- онувати в умовах суспільних трансформацій, а й запроваджувати інноваційні форми та методи діяльності на рівні адміністративно-територіальних одиниць. Встановлено, що стратегічним напрямом інституціональних змін у системі державного управління в Україні є трансформація наявної моделі територіального управління, запровадження принципів децентралізації та субсидіарності, імплементація позитивного зарубіжного досвіду регіонального управління. Доведено, що наявні теорії регіонального розвитку належать до інтегрованого наукового напряму, що поєднує еко- номічні, соціальні, культурні, екологічні та інші сфери функціонування регіонів із метою формування системи уявлень про закономірності їх розвитку і функціонування. На основі методології теорії регіонального розвитку запропоновано: 1) виявляти тенденції розвитку регіонів; 2) розробити моделі й механізми регіонального розвитку; 3) спрогнозувати результати реалізації галузевих і локальних реформ; 4) напрацювати алгоритми реалізації системних реформ на основі зарубіжного досвіду та принципів «Good governance». Запропоновано концептуальні підходи до прийняття та реалі- зації стратегій регіонального розвитку. Встановлено, що держава як носій загальнонаціональних інтересів та кон- ституційних гарантій має забезпечити наступність у створенні та постійному удосконаленні концептуальних основ, інституціональних механізмів реалізації регіональної політики, реалізації конкретних локальних проектів і програм. Обґрунтовано зміст сучасного концепту сталого розвитку в системі публічного управління, що при збереженні усталених конструктивних ознак детермінується та сутнісно змінюється в організаційно-правовому, інституціо- нальному та адміністративно-політичному розумінні. Доведено дихотомічний зв’язок процесів регіоналізації, глобалі- зації та децентралізації як визначальних складників сучасного концепту публічного управління.