ПРАВОВІ ЦІННОСТІ ПОСТМОДЕРНОЇ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.22

Ключові слова:

постмодерна правосвідомість, глобалізація, глобальна правосвідомість

Анотація

У статті наголошується на тому, що у глобалізованому світі постмодерна суспільна свідомість є духовним явищем, засадничим чинником якої виступає предметна чуттєвість, а ключовим засобом – інструментальний розум, який породжує фрагментарне мислення. Через це правосвідомість як частина глобальної суспільної свідомості прагне до деформалізації, адже є принципово антиієрархічною. Глобалізація, яка пов’язана з інформатизацією, інтелектуалізацією суспільства та інтенсифікацією інтеграційних процесів, відбулася одночасно із формуванням постмодерної культури і спричинила зміни в усіх соціальних практиках, в тому числі й у правовідносинах та правосвідомості. Зміни проявилися в атомізації, біфуркаційності, епістемологічній невизначеності. Почалися постмодерні маніпуляції знаками, сенсами й образами. Постмодерна правосвідомість знецінила існуючі норми права, через що почала ґрунтуватися не стільки на розумі, скільки на почуттях і емоціях. За цих умов зазнали нівелювання гіпотези правових норм, розмилися межі регулятивної дії правових диспозицій та формалізувався імперативний характер правових санкцій. У глобалізованому світі постмодерна суспільна свідомість гібридизується. У зв’язку з цим правосвідомість, як частина глобальної суспільної свідомості деконструюється, адже є принципово антиієрархічною й антиаподиктичною, через що модерні визначення права і правосвідомості втрачають свою актуальність. Така особливість сприйняття світу в умовах послаблення цінностей і цілісності детермінує морально-правовий релятивізм, розмиваючи аксіологічні засади правосвідомості. Заперечуючи будь-якого роду норми, традиції, моральні парадигми, постмодерна свідомість розвінчує авторитети будь-якого рангу, зокрема – політико-правові ідеали Модерну, ставлячи під сумнів природу людського існування як «res cogitans», тобто як мислячої реальності, відмовляючи у такий спосіб думці в істинності, а реальності – в існуванні. Це внутрішнє неприйняття однозначності, боротьба з тотальністю знаків і значень відбуваються в добу Постмодерну на всіх рівнях буття. У зв’язку з цим, найбільш коректним розумінням правосвідомості у її співвідношенні зі змістом поняття «глобалізація» буде таке, яке правову свідомість інтерпретує як одну із форм існування права поряд із правовою нормою та правовими відносинами.

Посилання

Яковюк І. В. Правові основи європейської інтеграції та її вплив на державно-правовий розвиток України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01. Харків, 2014. 474 с.

Орденов С. С. Глобалізаційні трансформації правової свідомості суспільства: соціально-філософський аспект. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14434.

Орденов С. С. Філософська експлікація поняття постмодерної правосвідомості суспільства. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2016. № 2 (24). С. 86–90. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/26506/1/%d0%9e%d1%80%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be%d0%b2_24.pdf.

Бодрийяр Ж. Симулякри і симуляції. Київ. Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 230 с.

Hertogh M. A «European» Conception of Legal Consciousness: Rediscovering Eugen Ehrlich. Journal of Law and Society. 2004. Vol. 31. № 4. P. 457–481. URL: https://www.jstor.org/stable/1410651.

Danilyan О., Dzoban А. Existence-network dimension of information security in modern society. Схід. – (Аналітично-інформаційний журнал). 2021. Т. 1 (1). С. 11–17.

Завальнюк А. Правовий плюралізм як прояв правової антропологізації. Юридичний вісник. 2012. № 4. С. 135–140. URL: http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/322/303

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-30