МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКОЇ БАЗИ США ГУАНТАНАМО ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ УТРИМУВАНИХ НА НІЙ

Анотація

В контексті потенційного вступу України до НАТО, що може супроводжуватися розміщенням іноземних військових баз на території України, в статті аналізується міжнародно-правовий статус іноземних військових баз та міжнародно-правовий режим утримуваних на ній на прикладі Військово-морської бази США Гуантанамо, розташованої на Кубі. В ході дослідження автори звертають увагу на цілий комплекс питань, що є предметом дискусій в науковому середовищі в контексті забезпечення дотримання вимог права міжнародних договорів, права міжнародної відповідальності, міжнародного гуманітарного права, стандартів прав людини. Окрему увагу в дослідженні приділено питанням реалізації судової юрисдикції на території іноземних військових баз на прикладі функціонування спеціальних військових комісій для боротьби з тероризмом, що формуються зі складу офіцерів, призначених Міністерством оборони США. Авторами відзначається, що на сьогоднішній день затверджено не вичерпний перелік протиправних діянь, що підпадають під юрисдикцію військових комісій, та включають широкий перелік протиправних діянь починаючи від мародерства та закінчуючи використанням цивільних у якості захисного щита від бойового вогню, а також суто терористичні акти у вузькому розумінні, наприклад, викрадення літаків. Разом з тим, незважаючи на функціонування військових комісій по лінії Міністерства оборони США, на сьогоднішній день більшість федеральних судів США все ще відмовляються приймати до розгляду справи, пов’язані з утриманням на Гуантанамо. Верховний суд США досить повільно приймає до розгляду та розглядає справи щодо утримуваних там людей. Однак саме він в своїх рішеннях визнав за американськими судами наявність юрисдикції щодо діянь, пов’язаних з утриманням на Гуантанамо. Також, досліджуються норми міжнародного права, що застосовуються до режиму осіб, які утримуються на Гуантанамо за підозрою у причетності до міжнародних терористичних рухів. Відзначається необхідність підтримання балансу між правом збройних конфліктів, міжнародним кримінальним правом та правом прав людини.