ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРЕАТИВНОСТІ СУБ’ЄКТА У СТРУКТУРІ АКАДЕМІЧНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОРЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Дане дослідження присвячене проблемі психологічних характеристик креативності у структурі академічного та професійного саморегулювання суб’єкта діяльності, актуальність якої обумовлена оптимізацією змісту та методів вищої освіти в контексті формування вмінь та навичок вибору власної освітньої траєкторії учасниками освітнього процесу. Дослідження передбачало теоретико-методологічний та емпіричний аналіз основних психологічних характеристик прояву креативності у структурі академічного саморегулювання суб’єкта, концептуалізованих в термінах теорії самодетермінації навчально-професійної діяльності. В якості методик дослідження активно використовувалися тест невербальної креативності Є. Торренса, тест вербальної креативності С. Медніка, опитувальник «Академічна саморегуляція» Р. М. Райана та Д. Р. Коннелла. Академічно-професійна саморегуляція суб’єкта як специфічний, високосвідомий вид його активності передбачає задоволення актуальних освітньо-професійних потреб на вмотивованому, усвідомленому та емоційному позитивному рівнях психічного функціонування та у взаємодії із оточуючим середовищем, що сприяє академічній успішності, як важливому компоненту подальшого професійного становлення. Встановлено, що в процесі навчання у виші внутрішня мотивація є найвищою у студентів з високим рівнем образної креативності, високий рівень вербальної креативності на першому курсі передбачає найвищі показники внутрішньої саморегуляції. Виявлено, що ідентифікована форма зовнішньої академічної регуляції властива студентам з високими показниками як вербальної, так і образної креативності, в той час як інтроєктована регуляція цілком негативно пов’язана із показниками креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності. Інтроєктована регуляція негативно пов’язана із показниками креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності, а низький рівень образної креативності на початку навчання у виші взаємообумовлений із високим рівнем прояву інтроєктованого регулювання.