ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПЕЦИФІКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.10Ключові слова:
емоційне вигорання,державні службовці, акцентуація характеру, психологічні особливості, специфіка професійної діяльності, поліцейськіАнотація
Події лютого 2022 року внесли корективи в історичний розвиток незалежної та суверенної держави України та повністю змінили життя українського суспільства. Синдром емоційного вигорання (та його окремі симптоми), як відомо, притаманний представникам соціономічних професій у зв’язку з їх професійною діяльністю, стає все більш поширеним серед різних верств населення України, що пов’язано з травмуючим досвідом переживань подій війни. Працівники правоохоронних органів, які є представниками державної служби Украіїни, та забезпечують спокій та правопорядок в містах, складають особу групу ризику, оскільки виконання їх професійних обов’язків характеризується неймовірним рівнем напруженості та відповідальності. Дана стаття присвячена проблемі вивчення психологічних особливостей особистості державних службовців (на прикладі працівників правоохоронних органів), які є характерними для прояву синдрому емоційного вигорання, що об’єктивно пов’язано зі змістом та специфікою їх професійної діяльності. Важливо зазначити, що у більшості досліджуваних діагностовано прояви синдрому професійного вигорання I-III ступенів (фаза напруження є характерною для 10% досліджуваних; фаза резистенції сформована або у стадії формування у 30% респондентів, відповідно, та фаза виснаження – у 18% досліджуваних). При аналізі результатів дослідження психологічних особливостей особистості працівників правоохоронних органів виявлено, що невротичність, спонтанна агресивність, дратівливість, реактивна агресивність, сором’язливість та відкритість притаманні співробітникам правоохоронних органів,у яких формується, або вже сформований синдром вигорання. А такі якості, як товариськість,врівноваженість,емоційна лабільність характерні для поліціантів без прояву синдрому емоційного вигорання. Встановлено, що на фазі напруження у співробітників правоохоронних органів загострюються прояви тривожного типу акцентуації,а на фазі виснаження – збудливого.
Посилання
Maslach, C., Leiter, M., Jackson, S. Making a significant difference with burnout interventions: Researcher and practitioner collaboration. Journal of Organizational Behaviour. Vol. 33, 2012. P. 296–300.
Leiter, M, Bakker, A., Maslach, C. The contemporary context of job burnout. Burnout at work: A psychological perspective. New York, NY: Psychology Press. 2014. P. 1–9.
Lambert, E., Barton-Bellessa, S., Hogan, N. The Consequences of Emotional Burnout Among Correctional Staff. Sage Open, April – June, 2015. P. 1–15.
Keinan, G., Maslach – Pines, A. Stress and burnout among prison personnel: Sources, outcomes, and intervention strategies. Criminal Justice and Behavior, 34, 2007. P. 380–398.
Аршава І.Ф., Аршава І.О. Особливості формування і шляхи попередження професійного (емоційного) вигорання нотаріусів. Матеріали міжнародно – практичної конференції «Наука без кордонів», Варшава, Польща, 2010.
Kurtz, D. Burnout Among Police Officers: Differences In How Male, Female Police Officers Manage Stress On The Job. American J. of Criminal Justice. 2008.V2. P. 17–26.
Nosenko, E., Arshava, I., Nosenko D. Emotional stability and positive values as the major personality dimensions of the subjective well-being . Third World Congress on Positive Psychology (IPPA), June 27–30, 2013. Westin Bonaventure – Los Angeles, CA, USA.
Носенко Е.Л., Грисенко Н.В. Роль позитивних цінностей і властивостей особистості у попередженні емоційного вигорання педагога: моногр. – Д: Вид-во Дніпропет. нац. ун-ту, 2012. 164 с.
Волков Д.С., Баратинська А.В. Психологія діяльності в особливих умовах : навч.посібник – Дніпро: РВВ ДНУ, 2020. 72 с.
Gallagher, M. W., Lopez, S.J. Positive Psychology. In W. Buskist (Ed). The SAGE Handbook of Psychology of the 21-st Century, 2008. 202–210.
Peterson, C., Seligman, M. Character strengths and virtues: A handbook and classification. Washington, DC: American Psychological Association, 2004. 689 p.
