ЗАВДАННЯ ТА ТАКТИКА ДОПИТУ ЯК ЗАСОБУ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИН ТА УМОВ ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.6.29

Ключові слова:

причини, умови, допит, свідки, корупційні правопорушення, психологічні особливості, обстановка злочину

Анотація

У статті досліджуються особливості провадження допиту у кримінальних провадженнях про корупційні злочини з метою встановлення обставин криміногенного характеру. Звертається увага на поняття причин та умов, які сприяють кримінальним правопорушенням. Обґрунтовуються, що вказані обставини діють на кількох рівнях: загальному, видовому та індивідуальному. Розкриваючи можливості допиту у встановленні причин та умов корупційних злочинів, автор робить висновок, що загальні причини злочинів самі по собі не можуть самостійно призвести до такого соціального явища, як злочинність. Зазначається, що під час допиту підлягають встановленню причини та умови конкретного розслідуваного злочину, тобто особливості взаємодії певних властивостей особистості корупціонера, у тому числі психологічних та моральних, які утворилися під впливом різних негативних факторів у процесі становлення особистості, а також конкретна ситуація та обстановка, які в сукупності викликали в особи намір і рішучість порушити норму права, вчинивши корупційне кримінальне правопорушення. Встановленню перш за все підлягають особистісні якості корупціонера, які вплинули на формування антисуспільних, індивідуалістичних поглядів та звичок, а також обставини, які призвели до перетворення цих поглядів та звичок в злочинний намір. Крім того, наголошується на важливому профілактичному значенні також встановлення під час допиту обстановки вчинення корупційного правопорушення, а також окреслюється коло відповідних обставин. У тактичних цілях свідків корупційних злочинів пропонується поділити за ознакою корпоративності інтересів на осіб, які працюють з підозрюваним в одній установі на тих осіб, які перебувають у службовому підпорядковані підозрюваного, а також на тих, які йому не підпорядковані. Третьою категорією є ті свідки, які не пов’язані з підозрюваним спільною трудовою діяльністю та будь-якою формою підпорядкування. У статті розкриваються тактичні прийоми допиту свідків кожної із зазначених груп, а також рекомендації щодо допиту підозрюваних у корупційних злочинах.

Посилання

Марко С. І. Тактичні особливості допиту свідків у кримінальних провадженнях про незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. 2017. Вип. 2. С. 324–333. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvlduvs_2017_2_34

Кримінологія. Спеціальний курс зі схемами (Загальна та Особлива частини): навч. посіб. / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич. К.: Атіка, 2001. 368 с.

Кримінологія : підручник / за ред. В. В. Голіни, Б. М. Головкіна. Харків: Право, 2014. 440 с.

Мартиненко В. О. Запобігання зловживання владою або службовим становищем, що вчиняється державними службовцями. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук: 081 – «Право». К., 2019. 245 с.

Динту В. А. Обстановка злочину як елемент криміналістичної характеристики злочинів: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Одеса, 2014. 20 с.

Корж В. П. Криміналістична характеристика корупційних злочинів: теоретичні та практичні аспекти. Криміналістика і судова експертиза. Вип. 66. 2021. С. 211–221. URL: https://digest.kndise.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/Korzh.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-21