РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Анотація

В статті досліджено теоретичні засади лідерства. Проаналізовано тотожність понять «лідерство» та «керівництво», охарактеризовано їхні особливості, виявлено спільні та відмінні риси. Встановлено, що для успішної діяльності колективу необхідні і керівництво, і лідерство. Керівництво потрібне для того, щоб здійснювати процес управління на офіційних засадах. Лідерство виступає рушійною силою, яка згуртовує співробітників, надихає їх на нові звершення. Наведено погляди дослідників стосовно якостей, які мають бути притаманні лідерам. Виявлено, що серед якостей, які найчастіше згадувалися як лідерські, виділяються наступні: енергійність; розум, інтелектуальні здібності; знання справи; потреба в досягненнях; мотивація лідерства, потреба у владі; домінантність, прагнення вищого становища над іншими; ініціативність; наявність цілі, визначеність планів; відповідальність; наполегливість, завзятість; екстраверсія, товариськість; здатність до співпраці; здатність до співчуття; пристосовність, гнучкість. Важливою ознакою лідерства є здатність здійснювати вплив на поведінку інших людей. Обґрунтовано, що вказані особливості є лише передумовою для виникнення лідерства. Для реалізації лідерського потенціалу необхідне поєднання природних нахилів з освітою та практичною діяльністю, в результаті якої розвиваються лідерські здібності. З’ясовано, що лідерство залежить від відносин, що виникають у процесі групової діяльності і значною мірою обумовлюється індивідуальними особливостями членів групи: їхніми потребами, їхнім баченням особистості, в якій вони готові визнати лідера та якостей, якими має володіти ця особистість. Наголошено, що розвиток лідерських якостей має стати одним з пріоритетних напрямків кадрової політики в публічній службі, оскільки лідерство виступає запорукою забезпечення сучасного ефективного публічного управління.