ГЕНДЕРНИЙ МЕЙНСТРИМІНГ В РОЗУМНИХ МІСТАХ: ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

Дана стаття присвячена розгляду особливостей соціологічного забезпечення прийняття управлінських рішень в розумних містах. Розглянуто переваги використання кількісного та якісного підходу застосування прикладних соціологічних методів для отримання гендерно чутливих показників щодо якості та безпеки життя у місті. Визначено на яких етапах запровадження гендерного мейнстримінгу на рівні місцевого самоврядування видається особливо актуальним застосування таких методів (для етапів аналізу ситуації та проведення моніторингу та оцінки), включаючи розробку системи індикаторів для моніторингу просування досягнення мети та кінцевих результатів для визначення ефективності прийнятих рішень. Обґрунтовується роль результатів репрезентативних соціологічних досліджень для визначення індикаторів, що можуть застосовуватися для моніторингу показників гендерної рівності, а також якості та безпеки життя у місті в цілому. У статті наводяться деякі бар’єри, які в умовах розумного міста можуть поглиблювати різницю між окремими категоріями осіб, а отже, народжувати нові форми нерівності, в тому числі на гендерному ґрунті, зокрема, фактори цифрового розриву та феномен супротиву інноваціям. Наведено приклади успішного застосування аналізу великих даних у гендерно чутливій тематиці, та визначено напрямки за якими він може використаний для удосконалення стратегічного управління в місті. Проаналізовано застосування методів фокус-групових дискусій та глибинних інтерв’ю для визначення потреб вразливих категорій містян, зокрема, під час побудови справедливо поділених міських просторів. Проаналізовано особливості використання системи індикаторів за Ціллю №5 «Гендерна рівність» в Україні, зокрема, під час підрахунку співвідношення тривалості неоплачуваної домашньої роботи серед жінок та чоловіків. Визначено, що цифровізація процесу проведення опитувань, різноманітність електронних інструментів, які можуть пропонувати розумні міста для отримання зворотного зв’язку із мешканцями, а також можливість врахування особливостей та рівня доступності окремих цільових груп під час програмування дослідження (обрання найбільш валідного методу дослідження) є основними перевагами використання соціологічного забезпечення управлінських рішень.