МОЖЛИВОСТІ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

У статті розглянуто рівень використання математичних методів у галузі психології як один з показників її зрілості. Обгрунтовано, що в даний час математика в психології використовується в основному як метод статистичної обробки результатів психологічного експерименту і як спосіб вираження початково постульованого зв’язку між змінними, що визначаються досвідом. Враховано, що психологічні процеси нерозривно пов’язані з течією людського життя і тому за своєю природою вони нестаціонарні, тобто протікають у часі. Тому всі відомі підходи до їх моделювання свідомо обмежені, тому що не враховують зміни як зовнішніх, так і внутрішніх величин у часі. Розглянуто інформаційну модель переробки пам’яттю. Прийнято, що одиниця виміру – це деяке суб’єктивно-цілісне утворення – склад, слово, помилка, питання, відповідь, інформаційно-смислова одиниця тексту (ІСОТ) тощо. Такий підхід, а також уявлення кінцевих аналітичних взаємозв’язків у безрозмірному відносному вигляді, дали можливість аналізувати різні психологічні процеси кількісно, не замикаючись на сутності одиниць вимірювання. Введення параметрів постійної часу та величини деякого граничного значення інформації в пам’яті виявилося виключно вдалим, тому що дозволило знайти їх експериментально для певних досить загальних груп дослідів, умов, параметрів і, зрештою, використовувати їх апріорно для прогнозування подібних психологічних процесів. Подані підходи суттєво розширюють можливості математичного моделювання педагогічних процесів, пов’язаних із навчанням учнів. Якщо використовувати поняття про інформаційно-смислові одиниці тексту (ІСОТ), то в загальному потоці інформації неважко виділити її змістовну (якісну) сторону, причому з урахуванням інформації, нової для учня, вже відомої йому інформації та нейтральної («граматичної») інформації. Це відкриває абсолютно невідомі раніше можливості методами математики оптимізувати програми курсів, більш рівномірно з погляду обсягу нової інформації, що подається, розподіляти матеріал у підручниках і на заняттях. Успішність представленої математичної інтерпретації підтверджується її узгодженням із дослідними даними щодо відтворення тимчасової тривалості, вивчення якого систематично проводиться протягом останніх 70 років. Узагальнення поданих підходів на випадок діяльності людини як оператора людино-машинних систем дозволяє скласти математичну модель його діяльності, отримати її передатну функцію та дослідити її поведінку в системі «людина-машина» добре відомими з техніки методами теорії автоматичного регулювання. Представлені результати демонструють успішні можливості математичного моделювання різних психологічних процесів – від навчання до емоційних станів людини – і можуть бути основою моделювання інших цікавих явищ, можуть бути основою прогнозу поведінки людини в різних ситуаціях, коли не можна використовувати інші методи дослідження, як, наприклад, тестування.