СІМЕЙНО-ЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД В ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РОДИНИ, ЯКА ВИХОВУЄ ДИТИНУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.5.8

Ключові слова:

сімейно центрований підхід, психологічний супровід, діти з особливими освітніми потребами, сімейні ролі, усвідомлене батьківство

Анотація

У статті аналізується проблема імплементації сімейно центрованого підходу в процес психологічного супроводу родин,які виховують дітей з особливими потребами. Основний вектор забезпечення ефективного психологічного супроводу зміщується з дитино центрованого підходу у сімейно центрований підхід. Також в статті розглянуті сучасні наукові дослідження проблеми психологічного супроводу дітей з особливими потребами та їх сімей, де ефективність супроводу залежить від мультидисциплінарного підходу в процесі побудови конструктивних взаємин дітей і батьків та профілактики дисгармонійних відносин, міжособистісних конфліктів у родині. Сучасний процес психологічного супроводу сім’ї, яка виховує дитину з обмеженими можливостями здоров’я, необхідно будувати на основі розкриття особистісно-розвиваючого потенціалу сім’ї, де потенціалом сім’ї є внутрішні ресурси сім’ї (дитячо-батьківські, подружні та інші), які дозволяють ефективно вирішувати виникаючі труднощі, а також особистісно зростати і розвиватися членам сім’ї в будь-яких сферах життєдіяльності. Сімейно центрований підхід є одним з аспектів біопсихосоціальної моделі комплексної допомоги дітям з особливими освітніми потребами. Він передбачає охоплення увагою усіх біопсихосоціальних елементів життя дитини на відміну від вузькогалузевої фіксації на обмеженнях дитини. Принцип сімейної центрованості програм психологічного супроводу обумовлює специфічний характер діагностичного процесу, характер побудови відносин батьки-фахівці та спектр послуг, що надаються програмою. В статті зазначається, що наряду із вивченням стану дитини досліджується стан та потреби родини. Представлена у статті модель сімейно центрованого підходу передбачає фокусування фахівців на тому, щоб дати батькам відчути власні ресурси й сили – особистісні, і своєї сім’ї та свого соціального середовища, розпізнати свої здібності та позитиви, а також розвинути свій потенціал.

Посилання

Арбатська К.І. Психологічні особливості сімей, які виховують дитину з особливими освітніми потребами. Педагогічна освіта в Україні. 2017. № 8. С. 85–89.

Мірошниченко Є.В., Корженевська Е.А., Шипунова Н.А. Використання активних методів при організації психолого-педагогічного супроводу батьків, які виховують дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Гуманітарні та соціальні науки. 2016. Т. 1. С. 118–121.

Мазурова Н.В., Подільська Т.А. Психолого-педагогічна допомога батькам дітей з важкими порушеннями здоров’я: основні напрямки і можливості. Національний психологічний журнал. 2016. № 1 (21). С. 70–77.

Навчально-методичний посібник для батьків дітей з особливими освітніми потребами. Вид. 2-е, переробл. і допов. Кіровоград : Імекс, 2013. 197 с.

Степанова Н.А., Лещенко С.Г., Хаідов С.К. Психолого-педагогічної супровід сім’ї дитини з обмеженими можливостями здоров’я: організація, зміст, технології. Сучасні проблеми науки та освіти. 2017. № 5. С. 254.

Bray L., Carter B., Sanders C., Blake L., Keegan K. Parent-to-parent peer support for parents of children with a disability : а mixed method study. Patient Education and Counseling. 2017. Vol. 100. № 8. Р. 1537–1543.

Goddard J.A., Lehr R. & Lapadat J.C. Parents of children with disabilities : telling a different story. Canadian Journal of Counselling. 2000. Vol. 34:4. Р. 273–289.

Ricci F., Levi C., Nardecchia E. et al. Psychological aspects in parents of children with disability and behavior problems. European Psychiatry. 2017. Vol. 41. P. 792.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-20