АРТТЕРАПЕВТИЧНА РОБОТА З ТРИВОЖНИМИ ПІДЛІТКАМИ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.20Ключові слова:
арттерапія; воєнний час; емоції; ізотерапія; корекційна робота; мандалотерапія; підліток; спілкування; тривожністьАнотація
У статті наголошено на важкому періоді – російсько-українського протистояння у якому знаходиться наша держава. Небезпечне, нестабільне та загрозливе життя в країні сприймається як провокуючий фактор підвищення тривожності особистості. Нова, непередбачувана трагічна ситуація спровокувала моральні та матеріальні втрати у багатьох людей, перебудувала систему цінностей. Автор наголошує на труднощах зростання дітей в реаліях війни, на фоні хронічного стресу. В статі приділено увагу психічним станам підлітків в яких ще за період пандемії підвищився рівень ситуативної та особистісної тривожності, а жахлива воєнна ситуація значно ускладнила проблему. Для перехідного вразливого періоду дорослішання такі обставини можуть виявитися вкрай небезпечними і вплинути на погіршення стану психічного здоров’я, кардинально змінити ставлення до оточення, спровокувати конфліктні сосунки у родині та з друзями. Зазначено необхідність реалізації широкого спектру психологічної підтримки, яка спрямована на нормалізацію життєдіяльності особистості в умовах воєнних дій. Автор подає власний погляд на покращення ситуації через організацію арттерапевтичної роботи з підлітками, описано етапи експериментального дослідження. Охарактеризовано поняття мандалотерапія, ізотерапія та наведено приклади корекційних вправ. Висунуто припущення що арттерапія впливає на емоційний стан тривожних підлітків, знижуючи рівень тривожності. Надано узагальнений фактичний матеріал, отриманий під час діагностичного дослідження взаємозв’язку вибору кольору та наявністю рівня тривожності. Завдяки ретестуванню отримано результати «до» і «після» корекційної програми, що інтерпретовано як підтвердження гіпотези. Проаналізовано ефективність арттерапевтичної програми завдяки методу експертних оцінок, вивчалися позитивні зміни в поведінці підлітків, а саме, перехід від нестабільного емоційного стану до стабілізації та зниження тривожності. Вирішення проблеми підліткової тривожності автор вбачає у формуванні навичок самодопомоги через застосування арттерапевтичних технологій, не тільки в індивідуальній роботі з підлітками, а й у сім’ї.
Посилання
Венгер А. Л. Психологические рисуночные тесты / А. Л. Венгер. Москва : Владос-пресс, 2006. 231 с.
Гагаркина И.Г. Адаптация семьи к новой социальной реальности. Современные наукоемкие технологии. 2020. № 9. С. 116-120.
Крайг Г., Бокум Д. Психология развития / Г. Крайг. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 940 с.
Диагностика в арт-терапии: Метод «Мандала» / под ред. А.И. Копытина. Москва : Институт психотерапии и клинической психологии, 2014. 80 с.
Дилео Д. Детский рисунок: диагностика и интерпретация / под ред. Рыбиной. Москва : Апрель-Пресс, 2001. 272 с.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Пер. с англ./ Общ. ред. и предисл. А. В. Толстых. Москва : Прогресс, 1996. 344 с.
Практическая арт-терапия: лечение, реабилитация, тренинг / под ред. А. И. Копытина. Москва : Когито-Центр, 2008. 290 с.
Прихожан А.М. Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст / А.М. Прихожан. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 192 c.
Цумарєва Н.В. Тривожність як показник емоційного неблагополуччя та індикатор емоційної депривації в дітей шкільного віку. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020.Том 31 (70) № 4. С. 260-266. URL: DOI https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/41 (дата звернення: 18.06.2022).
Шевченко Н.Ф. Тривожність як чинник дитячого неврозу: теоретичне обґрунтування. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 30. С. 689-701. URL: DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30 (дата звернення: 21.07.2022).
Юнг К.Г. Человек и его символы / К.Г. Юнг. Москва : Серебряные нити, 2002. 296 с.
Ясточкіна І. Особистісна тривожність як соціально-психологічна проблема. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2020. Вип. 6. С.165-170.