ВІД СИСТЕМНО-РІВНЕВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ФАХІВЦЯ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ ДО СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ЇЇ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.19Ключові слова:
стресостійкість, фахівець морського транспорту, професійна діяльність, індивід, особистістьАнотація
У статті обґрунтовується системно-рівнева організація стресостійкості фахівця морського транспорту, що складає основу для побудови структурно-функціональної моделі її розвитку. Зазначається, що стресостійкість фахівця морського транспорту розглядається і як загальна стресостійкість у функціонуванні діяльності як такої; і як професійна стресостійкість представника конкретної професії. Дослідження теоретико-прикладних аспектів розвитку професійної стресостійкості, аналіз соціальних, інституційних, професійно-діяльнісних та особистісних чинників, що впливають на виникнення професійних стресів, зумовили необхідність розробки структурно-функціональної моделі, спрямованої на розвиток професійної стресостійкості фахівця морського транспорту. Ця модель складається із трьох взаємопов’язаних блоків-рівнів (індивідний, особистісний, суб’єктно-діяльнісний), опосередковуючи діяльність фахівця, спрямовану на протидію стресогенним впливам. Вона відображає загальні основи стресостійкості фахівця, тоді як сутнісна характеристика функціонування представленої системи може мати різну спрямованість. Виходячи з цього, у першому контексті професійну стресостійкість можна аналізувати на таких рівнях: розвитку людини як індивіда (як аспект її фізичної безпеки); особистості (як систему ставлень до різноманітних сфер оточуючої дійсності); суб’єкта діяльності (як сукупність способів активності щодо її здйснення). У другому контексті професійну стресостійкість можна аналізувати на рівні професійного розвитку фахівця. У зв’язку з цим організаційну структуру структурно-функціональної моделі склали концептуальний, цільовий, змістовно-технологічний, процесуально-діяльнісний та результативний блоки. Структурні блоки моделі є системно детермінованими, що забезпечує її організаційно-концептуальну цілісність і є важливою умовою впровадження цієї моделі у практику.
Посилання
Aршaвa I.Ф. Eмoцiйнa cтiйкicть людини тa її дiaгнocтикa: диc... д-рa пcиxoл. нaук. Днiпрoпeтрoвcьк, 2007. 480 c.
Бaлaбушкa Є.O. Динaмiкa ригiднocтi кoмбaтaнтiв у прoцeci aдaптaцiї дo умoв мирнoгo життя: дис. ... канд.. психол. н. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2018. 169 с.
Боснюк В.Ф., Олефір В.О., Перелигіна Л.А. Інтелектуально-емоційний ресурс копінг-поведінки рятувальника. Х.: НУЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2016. 158 с.
Бриндіков Ю.Л. Розвиток професійної готовності водіїв автотранспорту до дій в екстремальних ситуаціях: дис. канд. психол. н. Хмельницький, НА ДПСУ ім. Б.Хмельницького. 2009. 198 с.
Гоцуляк Н., Славіна Н. Нервово-психічна нестійкість і способи її діагностики у військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. №3(67). 2022. С. 40-46.
Дубчак Г.М. Психологія становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій: дис. … д-ра психол. наук. К. 2018. 387 с.
Зелінська Я.Ц. (2014). Ресурсний підхід до аналізу стратегій подолання стресу. Ринок праці та зайнятість населення. №4. Available at: http://ipk.edu.ua/journal/2011-4.pdf#page=38.
Карамушка Л.М., Куриця Д.І. (2013). Психологічні чинники професійного стресу у держслужбовців. Теорія і практика управління соціальними системами. №1. С. 112–125.
Кириленко О.А. Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу «людина – людина»: автореф. дис. … канд. психол. наук. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2007. 24 с.
Колосов А.Б. Когнітивний ресурс підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю): автореф. дис. ... канд. психол. наук. Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. К., 2007. 20 с.
Косенко К.А., Маркова М.В. Особливості психосоціального стресу й тривожно-депресивного реагування у представників командного і робітничого складу морського торгівельного і пасажирського флотів. Український вісник психоневрології. 2020. Том 28. Випуск 1(102). C. 54-59.
Лисенко К.С., Чуєшкова О.В. Гендерні особливості стресостійкості та пізнавальних процесів до та після стресової ситуації. Ґендерна політика очима української молоді, 30 листопада 2016 р., ХНУМГ ім. О.М. Бекетова.
Липовська Н.А. (2010). Особливості управління стресами в професійній діяльності державних службовців. Публічне адміністрування: теорія та практика. Available at: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2010- 01/10lnadds.pdf.
Макарова О. Стресостійкість працівників поліції в залежності від типу темпераменту. Norwegian Journal of development of the International Science. No 55. 2021. С. 65-69.
Мозговий В.І. Особистісний симптомокомплекс стресостійкості/стресовразливості у військовослужбовців служби правопорядку: автореф дис. канд. психол. наук. Харківський університет Повітряних сил ім. І.Кожедуба, 2006. 23 с.
Онищенко Н.В. Теорія і практика екстренної психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях: дис. д-ра психол. н. Харків, 2015. 392 с.
Побідаш А.Ю. Психологічні особливості життєвої стійкості моряків – жертв піратського полону: дис. канд. психол. наук. Національний університет цивільного захисту України. Харків, 2012. 296 с.
Психологічні особливості базових копінг-стратегій та особистісних копінг-ресурсів працівників пожежнорятувальних підрозділів МНС України: монографія. Назаров О.О., Оніщенко Н.В., Садковий В.П., Садковий О.В., Склень О.І., Тімченко О.В. Харків: НУЦЗУ. 2008. 186 с.
Сафін О.Д., Калишенко К.М Особливості впливу поведінки і ставлення хворого з ішемією серця до тяжкості хвороби та її перебігу. Вісник Національного університету оборони України. № 6, 2021. С. 58-64.
Сусак Г.М., Луценко О.Л. Модель стресостійкості для військовослужбовців різних рангів / Проблеми оптимального функціонування особистості в сучасних умовах: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 25 жовтня 2018 р., м. Харків. ХНУ імені В.Н. Каразіна. С. 185-186.
Тептюк Ю.О. Модель стресостійкості соціальних працівників різних вікових груп. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України Серія психологічні науки. Вип. 14(3). 2020. С. 252-267.
Федосова Л. (2014). Копінг-стратегії: як подолати життєві труднощі? ПерсонаL. №6. Available at: http://www.persona-l.pp.ua/rubrics/poznavatelno/kopng-strateg-yak-podola.
Штепа О. (2020). Ресурсна насиченість особистості. Проблеми сучасної психології. Вип. 47. С. 231–252.
Cattell R.B. Handbook for the sixteen personality factor Questionnaire (16 PF) / R.B. Cattell, H.W. Eber, M.M. Tatsuoka. Champaign, Illinois, 1970.
Eysenk H.J. Biological aspects of personality. London, 1965.
Friedman M.I. The physiological psychology of huger: a physiological perspective / M.I. Friedman, E.M Strieker. Psychological Review. 1976. Vol. 83. P. 401-431.
Stevan E. Hobfoll (1989). Conservation of Resources: A New Attempt at Conceptualizing Stress. American Psychologist, No. 44 (3). Pр. 513–524.
