ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

Метою статті є розкриття особливості правового регулювання суб’єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Виокремлено особливості правового регулювання діяльності суб’єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Констатовано, що вирішальною ознакою суб’єкта владних повноважень правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені в адміністративному суді, є категорія «владні управлінські функції». Позиція орієнтування саме на «управлінські функції» є невиваженою з певних причин. Крім того, аналізуючи норми КАС України (ст. ст. 12, 19), можемо стверджувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, виникнення яких ніяк не пов’язане зі здійсненням суб’єкта владних повноважень управлінських функцій. У такий спосіб спостерігаємо колізійність норм КАС України: з одного боку, до юрисдикції адміністративних судів віднесені лише ті спори за участю суб’єктів владних повноважень, що пов’язані зі здійсненням останніми управлінських функцій, а з іншого – спори, що породжуються неуправлінськими відносинами з участю суб’єктів владних повноважень. Зроблено висновок, що в адміністративному суді мають захищатися права, свободи й інтереси приватних осіб (фізичних і юридичних) у сфері публічно-правових відносин від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Тому категорію «управлінські функції», яка є ключовою для визначення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, у законодавстві України про адміністративне судочинство доречніше замінити на «виконавчо-розпорядча діяльність та інші державновладні (публічні) повноваження». Акцентовано увагу, що суб’єктом владних повноважень у сфері адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством наділено відповідними процесуальними правами й обов’язками (адміністративно-процесуальним статусом суб’єкта владних повноважень) і щодо участі в розгляді індивідуально-конкретної справи в адміністративному суді, яка здійснює процесуальні дії, що спрямовані на досягнення мети судового процесу.