ЖИТТЄВА ФІЛОСОФІЯ «SLOW LІFE» ЯК ЧИННИК БЕЗПЕЧНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3.23Ключові слова:
Slow Life, життєва філософія, психологічний простір, глобальні виклики, психологічне благополуччя, стрес, емоційне вигорання.Анотація
Стаття присвячена психологічним маркерам життєвої філософії «Slow Life», яка з’явилася і розповсюджується у соціальному світі в багатьох країнах. Ця життєва філософія набула значущості і виступає як сучасний соціальний тренд в період пандемії COVID-19. Вона являє собою цілісний комплекс, який включає в себе певний спосіб життя, психологічні установки, цінності, переконання, патерни поведінки тощо. Йдеться про завдання, що постає перед сучасною особистістю у пошуку нової життєвої філософії, яка призвана зменшити тиск соціуму на особистість, зберігаючи при цьому цінність матеріальної складової життя. Одним з таких пошуків є поява життєвої філософії «Slow Life», що зосереджує увагу на більш збалансованому підході до життя, в якому має цінність фінансова стабільність людини, власний індивідуальний досвід, уміння насолоджуватися моментом життя «тут і зараз». Проведено емпіричне дослідження психологічних маркерів життєвої філософії «Slow Life» в групі людей, які застосовують її принципи у повсякденному житті та використовують їх у вигляді особистісних настанов, установок, патернів поведінки. Аналізуючи дані дослідження схильності до використання елементів життєвої філософії «Slow Life» серед молоді, варто відзначити: майже половина досліджуваних виявила високий рівень та більше третини опитаних відзначаються низьким рівнем застосування концепцій філософії «Slow Life». Респонденти, що дотримуються принципів життєвої філософії «Slow Life», демонструють більш високі показники мотивації, психологічного благополуччя та його складових, вони менш схильні до емоційного вигорання, психологічного стресу та прояву негативних психічних станів на статистично значущому рівні. Це свідчить, що життєва філософія «Slow Life» може вважатися чинником формування більш безпечного психологічного простору для особистості в сучасних умовах глобальних викликів. Розповсюдження життєвої філософії «Slow Life» серед молодих людей також говорить про те, що вона може вважатися соціальним трендом, який впроваджує в суспільство нові принципи ставлення до життя і до особистості у перспективі.
Посилання
A question of balance: Time perspective and well-being in British and Russian samples / I. Boniwell et al. The journal of positive psychology. 2010. Vol. 5. No. 1. P. 24–40. URL: https://doi.org/10.1080/17439760903271181 (accessed 11 December 2021).
A Slow Budapestről – Slow Budapest. Slow Budapest. URL: http://slowbudapest.com/about-slow-budapest/ (accessed 15.10.2021).
Andrews C. Slow Is Beautiful: New Visions of Community, Leisure And Joie De Vivre. New Society Publishers, 2006. 245 p.
Boniwell I., Zimbardo P. G. Balancing time perspective in pursuit of optimal functioning. Positive psychology in practice. Hoboken, NJ, USA, 2012. P. 165–178. URL: https://doi.org/10.1002/9780470939338.ch10 (accessed 11 December 2021).
Davis-Laack Р. Training your brain for self-regulation and resilience. TYL. 2013. Vol. 18. P. 10.
Honoré C., Honoré C. In praise of slowness: how a worldwide movement is challenging the cult of speed. [San Francisco] : HarperSanFrancisco, 2004. 310 p.
Krajcsó N. Is it possible to really slow down in our everyday lives? The new challenges of the slow movement and why has the slow food movement approach been exceeded?. Acta Universitatis Sapientiae. Social Analysis. 2015. 5(1). P. 97.
Leitch A. Book Review: SLOW LIVING Wendy Parkins and Geoffrey Craig Sydney : UNSW Press, 2006. 192 pp. $34.95 (paperback). Journal of Sociology. 2008. Vol. 44. No. 3. P. 304–306. DOI: https://doi.org/10.1177/144078330804 40030603 (accessed 11 December 2021).
Miele M. CittàSlow: producing slowness against the fast life. Space and Polity. 2008. Vol. 12. No. 1. P. 135–156. DOI: https://doi.org/10.1080/13562570801969572 (accessed 11 December 2021).
Pink S. Sensing Cittàslow: Slow Living and the Constitution of the Sensory City. The Senses and Society. 2007. Vol. 2. No. 1. P. 59–77. DOI: https://doi.org/10.2752/174589207779997027 (accessed 11 December 2021).
Prodoscore research: productivity of remote workforce remains strong during pandemic. URL: http://surl.li/ aimdx (accessed 09 November 2021).
Radstrom S. A Place-Sustaining Framework for Local Urban Identity: An Introduction and History of Cittaslow. International Journal of Italian Planning Practice. 2011. 1 (1). P. 90–113.
Rat race. Online Etymology Dictionary. URL: https://www.etymonline.com/search?q=rat+race (accessed 14 October 2021).
Senses S. Slow life. Singapore : Editions Didier Millet PTE Ltd, 2009.
Slow. TheFreeDictionary.com. URL: http://www.the freedictionary.com/slow (accessed 07 November 2021).
Veal A. J. The concept of lifestyle: a review. Leisure Studies. 1993. Vol. 12. No.4. P. 233–252. DOI: https://doi.org/10.1080/02614369300390231 (accessed 11 December 2021).
