ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЗДОРОВ'Я ГРОМАДЯН

Анотація

У статті визначено, що здоров'я громадян та суспільне благополуччя є ключовим фактором економічного та соціального розвитку та мають найважливіше значення для кожної держави. Надання громадянам можливостей контролювати своє здоров'я сприяє підвищенню якості життя, без активної участі самих людей багато можливостей для зміцнення та захисту їх здоров'я та підвищення рівня благополуччя втрачаються. Чинники, що лежать в основі благополуччя суспільства, також визначають стратегії, що враховують цей принцип є більш ефективними, адже справедливий доступ до освіти, працевлаштування, гідний рівень доходу сприяє підтримці здоров'я. Обґрунтовано, що здоров'я сприяє підвищенню продуктивності праці, формуванню більш ефективних трудових ресурсів, а також скороченню витрат на допомогу по хворобі та соціальну допомогу. Найефективніший шлях забезпечення здоров'я та суспільного благополуччя населення є скоординованою роботою всіх секторів держави, спрямована на соціальні детермінанти здоров'я. Ефективність системи охорони здоров'я та економічна продуктивність взаємопов'язані в контексті оптимізації використання ресурсів у сфері суспільного благополуччя. Існує як прямий, так і непрямий вплив сектора охорони здоров'я на соціально-економічний розвиток, це має значення у зв'язку з тим, як ця діяльність впливає на здоров'я людей та їх продуктивність праці. Доведено, що багато верств населення відстають за показниками здоров'я, і часто, у разі виникнення соціально-економічної нестабільності зазначені нерівності поглиблюються. Зміна соціальних характеристик захворюваностей, демографії та міграції може загальмувати прогрес з покращення показників здоров'я, вирішення цієї проблеми вимагає вдосконалення механізмів управління та державної політики в цілому. Недостатній рівень соціальної згуртованості та фінансова невизначеність ще більше ускладнюють діяльність щодо покращення здоров'я громадян та їх соціального забезпечення. З’ясовано, що низка органів державної влади не можуть стримувати витрати в сучасних умовах, коли фінансові обмеження все більше ускладнюють пошук необхідних засобів для охорони здоров'я та забезпечення соціального захисту. Перш ніж розвивати реформу системи охорони здоров'я необхідно ретельно проаналізувати економічні та соціальні інтереси, що глибоко трансформуються, а також можливість суспільної та громадянської позиції. Формування управлінських стратегій дозволяє отримати реальний ефект щодо суспільного благополуччя за прийнятних витрат в умовах обмеженості ресурсів.