ЗБЕРЕЖЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3.4

Ключові слова:

держава, туризм, культурна спадщина, туристичні маршрути, екскурсії, інфраструктура, ЮНЕСКО, досвід, інвестування.

Анотація

У статті розкрито значення культурної спадщини у прилученні кожної людини та суспільства в цілому до системи загальнолюдських і етнонаціональних цінностей, колективної історичної пам’яті, соціального досвіду попередніх поколінь та роль туристичних маршрутів та екскурсій у вихованні дбайливого ставлення до загальнонародного надбання: пам’яток історії та культури, природних багатств країни; доведено, що збереження української туристичної культурної самобутньої спадщини є одним із головних питань розбудови держави; з’ясовано, що туристичні маршрути та екскурсії, окрім вивчення історичної спадщини, дають неоціненну можливість пізнання новітньої України як високорозвиненої соціальної за своєю суттю держави з конкурентоспроможною економічною й демократичною організацією всіх державних інститутів; наведено приклади туристичних маршрутів етнографічних регіонів Покуття та Гуцульщини з відвідуванням музеїв, дерев’яних храмів та дзвіниць («Зелене кільце Карпат», «Дерев’яні церкви Закарпатської області», «Родзинки Великоберезнянщини», «Закарпатський край – дегустаційний край», а також центрів українського зеленого туризму – Поділля і Волині; доведено, що ознайомлення з неповторним багатовіковим національно-культурним розмаїттям цих територій не тільки сприятиме розширенню знань про окремі етапи та сторінки становлення й розвитку окремих етнографічних груп чи народностей на території України, а й цілком закономірно призведе до створення реального наукового підґрунтя, спрямованого на об’єднання нації; окреслено проблеми, пов’язані із подальшим збереженням туристичної культурної спадщини країни (відсутність інформації про привабливі туристичні об’єкти окремих регіонів, недостатній рівень розвиненості туристичної інфраструктури, недостатній рівень використання досвіду зарубіжних країн у цій сфері); зроблено висновок, що забезпечення підтримки держави шляхом інвестування в розбудову, покращення та вдосконалення туристичної інфраструктури, розвитку туризму як її важливої економічної галузі; збереження її унікальних ресурсів, історико- культурної спадщини.

Посилання

Герасимів З. С. Особливості розвитку туризму в Україні. Ефективна економіка (електронне наукове фахове видання). URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/5_2021/82.pdf

Гулич О.І. Формування правового поля залучення інвестиційних коштів на збереження та використання об’єктів культурної спадщини в туристичних цілях. Вісник ДІТБ. Серія «Економіка, організація і управління підприємствами» (в туристичній сфері). 2006. № 10. С. 175–178.

«Зелене кільце Карпат». Cільський зелений туризм. № 1. 2011.

Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України [Cultural heritage and its impact on the development of the regions of Ukraine] / Наук. ред. Руденко Л.Г. К. : Інститут географії НАН України, 2012. 208 с.

Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#n9 (дата звернення: 17.02.2021).

Туристичні родзинки Великоберезнянщини. Cільський зелений туризм. № 3. 2012.

Уряд затвердив План заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-plan-zahodiv-shchodo-pidtrimkisferi- kulturi-ohoroni-kulturnoyi-spadshchini-rozvitku-kreativnih-industrij-ta-turizmu

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-05

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ