ЗБЕРЕЖЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті розкрито значення культурної спадщини у прилученні кожної людини та суспільства в цілому до системи загальнолюдських і етнонаціональних цінностей, колективної історичної пам’яті, соціального досвіду попередніх поколінь та роль туристичних маршрутів та екскурсій у вихованні дбайливого ставлення до загальнонародного надбання: пам’яток історії та культури, природних багатств країни; доведено, що збереження української туристичної культурної самобутньої спадщини є одним із головних питань розбудови держави; з’ясовано, що туристичні маршрути та екскурсії, окрім вивчення історичної спадщини, дають неоціненну можливість пізнання новітньої України як високорозвиненої соціальної за своєю суттю держави з конкурентоспроможною економічною й демократичною організацією всіх державних інститутів; наведено приклади туристичних маршрутів етнографічних регіонів Покуття та Гуцульщини з відвідуванням музеїв, дерев’яних храмів та дзвіниць («Зелене кільце Карпат», «Дерев’яні церкви Закарпатської області», «Родзинки Великоберезнянщини», «Закарпатський край – дегустаційний край», а також центрів українського зеленого туризму – Поділля і Волині; доведено, що ознайомлення з неповторним багатовіковим національно-культурним розмаїттям цих територій не тільки сприятиме розширенню знань про окремі етапи та сторінки становлення й розвитку окремих етнографічних груп чи народностей на території України, а й цілком закономірно призведе до створення реального наукового підґрунтя, спрямованого на об’єднання нації; окреслено проблеми, пов’язані із подальшим збереженням туристичної культурної спадщини країни (відсутність інформації про привабливі туристичні об’єкти окремих регіонів, недостатній рівень розвиненості туристичної інфраструктури, недостатній рівень використання досвіду зарубіжних країн у цій сфері); зроблено висновок, що забезпечення підтримки держави шляхом інвестування в розбудову, покращення та вдосконалення туристичної інфраструктури, розвитку туризму як її важливої економічної галузі; збереження її унікальних ресурсів, історико- культурної спадщини.