ВПЛИВ ГУМАНІТАРНОЇ КРИЗИ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.14

Ключові слова:

гуманітарна криза, надзвичайна ситуація, військовий конфлікт, психологічний вплив, психологічна стійкість, вразливість.

Анотація

У статті визначено загрози психічному здоров’ю населення під впливом гуманітарної кризи. Операціоналізовано категорію «гуманітарна криза», принципи та мету гуманітарних дій. Обґрунтовано, що психологічний вплив гуманітарних криз включає психологічні проблеми як на індивідуальному, так і на громадському рівнях після надзвичайної ситуації, а також вплив на наявні психологічні ресурси. Доведено, що у кризових ситуаціях посилюються психологічний стрес (наприклад, горе тощо), проблеми з психічним здоров’ям (наприклад, депресія, тривога, часто помічається посттравматичний стресовий розлад, психози тощо) та індивідуальні труднощі у веденні повсякденної діяльності. Підкреслено, що наслідками гуманітарних криз є зміна звичної поведінки, руйнація громадських та соціальних зв’язків, при цьому традиційні механізми підтримки можуть бути слабкими або зруйнованими, що збільшує рівень депривації та тривожності. Охарактеризовано особливості наслідків деструктивних впливів військових конфліктів та терористичних дій, зокрема таких як ендемічний жах, підозра, почуття провини та депресія. Загальний аналіз психосоціального контексту дозволив виділити важливі з цих втручань на різних рівнях: громаді, сім’ї та особистості, з адаптованими та взаємодоповнювальними підходами. Показано, що психологічна вразливість відноситься до ситуації, коли важка криза впливає на психологічне та поведінкове функціонування людини, виходячи з її початкового оточення, ступеня впливу критичної події та схильності до травми. Психосоціальна стійкість визначається як психологічна здатність відновлюватися після однієї або кількох потенційно травмуючих подій і добре функціонувати, незважаючи на стрес, негаразди та несприятливі ситуації. Це залежить від факторів ризику та факторів захисту особистості та ситуації (внутрішні та зовнішні ресурси). Чим більше значущих факторів ризику, тим менше людей може легко витримати. Гуманітарні втручання повинні робити акцент на всіх факторах захисту на економічному, соціальному та психологічному рівнях шляхом посилення або створення ресурсів . Обґрунтовано, що гуманітарні кризи, особливо унаслідок військових дій, мають сильний психосоціальний вплив на громади, сім’ї та окремих людей. Не врахування цього означає обмеження аналізу, розуміння надзвичайної ситуації та потреб, а також розгортання адекватної/адаптованої допомоги та підтримки. Знання психосоціальних змін, динаміки та потреб, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, може дозволити краще інтегрувати цей аналіз у заходи і, отже, запропонувати більш ефективні та стійкі дії.

Посилання

Заява BDO щодо України. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/press-release/811141.html

Війна в Україні має глобальні наслідки – Генсек ООН. Укрінформ. 08.03.2022. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-world/3424084-vijna-v-ukraini-mae-globalni-naslidki-gensek-oon.html

Від початку війни загинули 78, отримали поранення понад 100: як рашисти б’ють по українських дітях. URL: https://health.fakty.com.ua/ua/dity/vid-pochatku-vijny-zagynuly-78-otrymaly-poranennya-ponad-100-yak-rashysty-byutpo- ukrayinskim-dityam/

Ніхто не вірив, але українці тримаються та вже переходять до контратак – Резніков. URL: https://fakty. com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220310-nihto-ne-viryv-ale-ukrayinczi-trymayutsya-ta-vzhe-perehodyat-do-kontratakreznikov/? utm_source=newzmate&utm_medium=email&utm_campaign=daily&pnespid=BK8i7Vtf7Csan02ZtYnTDx4 XuQk.3asqtgUSEPINOIrKe5bt_pWaIaDiuXpSodMoF6iVhg

Гуменюк Л. Й. Сучасні дослідження психологічних наслідків терористичної загрози для психіки людини. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. 1. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/ bitstream/1234567890/1112/1/15gljdpl.pdf

Boscarino J. A., Adams R. E. PTSD onset and course following the World Trade Center disaster: findings and implications for future research. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2009. October. Vol. 44(10). P. 887–898.

Садова У. Я., Андрусишин Н. І., Бачинська М. В. Новітні трансформації людського розвитку та потенціал внутрішньо переміщених осіб: регіональний аспект: Результати анкетного опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з АР Крим, Донецької та Луганської областей у Львівській області (жовтень 2014 року). URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/Sadova.pdf

Гуманітарна інтеграція у сучасних міжнародних відносинах: поняття, види, правомірність. URL: http://studopedia.com.ua/1_126778_gumanitarna-integratsiya-u-suchasnih-mizhnarodnih-vidnosinah-ponyattya-vidipravomirnist. html

Тhe psychosocial impact of humanitarian crises: A better understanding for better interventions. URL: https://www.actionagainsthunger.org/sites /default/files/publications/ACF_Psychosocial_Impact.pdf

WHO. (2012). Psychological First Aid: Field Operations Guide.

WHO. (2003). Mental Health in emergencies. Mental and Social Aspects of Health of Populations Exposed to Extreme Stressors.

Josse, E., Dubois, V. (2009). Interventions humanitaires en santé mentale dans les violences de masse (1st edition) Bruxelles : Groupe De Boeck.

NSW Health. (2000). Disaster Mental Health Response Handbook.

Maqueda F. (Ed.). (1999). Traumatismes de guerre. Actualités cliniques et humanitaires. Revigny- sur-Ornain : Hommes et Perspectives.

IASC. (2007). Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings.

Fondation pour l’enfance (2011). La résilience: le réalisme de l’espérance. Ramonville-Saint-Agne : Erès.

Seligman, M.E.P., Walker, E.F. & Rosenhan, D.L.) Abnormal psychology, (4th ed.) New York: W.W. Norton & Company, Inc.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-13